”Сонечко”, Скибин
Жашківський район, Черкаська область

Поради лікаря

Отруїтися можна не лише отруйними грибами, але й їстівними, якщо вони не пройшли належної термічної обробки або виросли на забруднених територіях.

Як збирати гриби, щоб уникнути отруєння:

 Кладіть гриби до кошика лише за цілковитої впевненості у тому, що вони їстівні.

 Не збирайте старих, перезрілих або дуже молодих грибів, у яких нечітко виражені зовнішні ознаки.

Не збирайте грибів, що ростуть поблизу швидкісних трас чи на радіаційно забруднених територіях.

Не збирайте грибів під час посухи. У спекотну погоду змінюється обмін речовин в організмі гриба, він втрачає воду, накопичує токсини.

 Не купуйте гриби на стихійних ринках чи у продавців на автошляхах. Купуйте гриби у місцях, де вони проходять відповідний контроль.

Як готувати гриби, щоб уникнути отруєння:

 Не вживайте сирих грибів.

 Уважно перевірте зібрані гриби перед тим, як починати готувати страву або робити заготівлі.

 Відібрані гриби спочатку ретельно промийте та відваріть. Радимо кип’ятити гриби двічі (залити чистою водою після першого кипіння). Після другого кипіння, проваріть гриби іще 15-20 хвилин.

 Готові страви з грибів зберігайте у холоді в емальованому посуді, не більше доби.

Увага! Не годуйте грибами дітей. Не можна вживати гриби вагітним та жінкам, які годують груддю.

Симптоми грибного отруєння можуть з’являтися у різний час – від 30 хвилин до кількох діб —  залежно від виду грибів, які ви вживали. Симптомами грибного отруєння можуть бути  запаморочення, нудота, сильна спрага, судоми, посиніння губ, нігтів, похолодіння рук та ніг, галюцинації, розлад або втрата свідомості, порушення дихання та серцевої діяльності.

Увага! Якщо після споживання грибів ви спостерігаєте у себе або своїх близьких симптоми отруєння – негайно викликайте «швидку допомогу». Не викидайте залишки грибів – їхній аналіз допоможе лікарям швидше визначити вид отрути, яка потрапила в організм.


 

Правець — це одна із найнебезпечніших і важких гострих інфекційних хвороб, яка виникає внаслідок проникнення збудника (Clostridium tetani) в організм через ушкоджену шкіру або слизові оболонки. Потрапляючи у рану бактерія виробляє тетаноспазмін – надпотужний нейротоксин, який блокує нейромедіатори у центральній нервовій системі і викликає судоми.

Збудник правцю особливо розповсюджений у ґрунті теплих і вологих регіонів, а також знаходиться у кишківнику людини та усіх травоїдних тварин. Зараження людини відбувається через забруднення при травмах, укусах тваринами та ін. Особливо високий ризик зараження у працівників сільського господарства, промислових підприємств, присадибних ділянок.

Інкубаційний період триває від 3 до 30 днів (найчастіше – 5-14 днів). Чим він коротший, тим важчий перебіг хвороби. Здебільшого захворювання починається гостро. У частини хворих неприємні відчуття у ділянці рани (тягнучий біль, незначні посмикування м’язів навколо неї), головний біль, підвищена пітливість, дратівливість. Одним з перших характерних симптомів хвороби є тризм – напруження і судомне скорочення жувальних м’язів, що ускладнює відкривання рота. Невдовзі виникає дисфагія – ускладнене ковтання, внаслідок спазму м’язів глотки. Згодом тонічні судоми охоплюють всі м’язи тулуба, хворий вигинається дугою, опираючись на п’яти і потилицю (опістотонус). Притомність при правці збережена. Смертність сягає 70% у залежності від віку, лікування, загального стану хворого. Без госпіталізації та інтенсивного лікування кількість летальних випадків серед людей найстаршого та наймолодшого віку – 100%.

Захворювання на правець легше попередити ніж лікувати. Безальтернативний захист від правця – це специфічна профілактика, яка проводиться у плановому або екстреному порядку. Планова вакцинація проводиться згідно з Календарем профілактичних щеплень правцевим анатоксином, який входить до складу комбінованих вакцин, що використовуються при первинному вакцинальному комплексі, який діти отримують на першому році життя з 2-х місячного віку. Ревакцинація проводиться у віці 18 місяців, 6 та 16 років, а потім кожні 10 років. Ефективність і дієвість протиправцевих вакцин сягає практично 100%.

Екстрена профілактика проводиться при будь-яких травмах, при яких має місце порушення цілісності шкіри і слизових оболонок, відмороженнях та опіках II–IV ступеня, укусах тварин, при проникаючих пораненнях кишківника, позалікарняних абортах і пологах, гангрені і т. п. Екстрена профілактика проводиться до 20 дня з моменту передбачуваного інфікування, але чим раніше потерпілий звернеться за медичною допомогою, тим вище її ефективність.

Неспецифічна профілактика включає заходи, покликані знизити ймовірність зараження, а саме — зменшити кількість пошкоджень шкіри і травм у побуті та на виробництві.

Бережіть своє здоров’я та життя!


 

Залізодефіцитна анемія — це недостатність заліза в організмі людини для забезпечення її фізіологічних потреб. Цей вид анемії є найбільш розповсюдженим дефіцитом поживних речовин в дитячому віці. Так, за даними ВООЗ понад 30% дітей у всьому світі страждають дефіцитом заліза. Найчастіше залізодефіцитна анемія вражає дітей до 5 років.

При анемії червоні кров’яні клітини (еритроцити) не переносять достатньо кисню до тканин організму. Це може викликати блідість шкіри, втому, запаморочення, сонливість, часте серцебиття. Якщо анемію не лікувати, то важкий її ступінь може спровокувати зниження фізичних можливостей і захисних сил організму, а у дітей – затримку розвитку і ризик інфекцій.


ЧОМУ ВИНИКАЄ ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНА АНЕМІЯ

Найчастіше причиною залізодефіцитної анемії є відсутність в раціоні достатньої кількості продуктів, які містять залізо. Часто залізодефіцитна анемія у дітей виникає внаслідок надлишкового (більше 500мл на день) споживання коров’ячого молока, в якому недостатньо заліза.
Крім дефіциту заліза в їжі, анемію може спровокувати порушення всмоктування в кишківнику та втрата крові. Тому лікар намагається виявити причину анемії до початку лікування.


ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ АНЕМІЇ

Для раннього виявлення залізодефіцитної анемії сімейний лікар Вадим Вус рекомендує проходити профілактичні огляди:

“Сучасні протоколи, наприклад, UpToDate, рекомендують обов’язковий аналіз крові в 9 місяців життя; надалі — після оцінки лікарем клінічної картини і факторів ризику або кожні 5-10 років. Жінкам це обов’язково зробити при першому візиті до медпрацівника з приводу вагітності. Аналіз крові (гемоглобін, розмір еритроцитів, феритин тощо) допоможуть виявити проблему і розпочати лікування”.

Анемія легкого ступеня зазвичай протікає без зовнішніх проявів.

“Раннє виявлення за допомогою аналізів дозволить скорегувати цей стан дієтою збагаченою залізом. У країнах Заходу рекомендують їсти сироподібний тофу, пластівці, збагачені залізом, та м’ясо. Ваш лікар може запропонувати інші доступні продукти. Дієтичні рекомендації можуть незначно відрізнятись”, — зазначає лікар Вадим Вус.

Ще одна порада лікарів: зберігайте грудне вигодовування щонайменше 6 місяців. Хоча у грудному молоці низький вміст заліза, але воно добре засвоюється.
При анемії середнього та тяжкого ступеня може знадобитись продовжений до 3-6 місяців курс лікування. Не припиняйте лікування самостійно, радьтесь з вашим лікарем.

“При лікуванні анемії варто уникати надмірного вживання чаю, кави, молока, окремих препаратів для лікування шлункових захворювань. Харчові добавки, полівітаміни та мінерали вже не застосовують в лікуванні залізодефіцитної анемії!”, — наголошує лікар.

Для профілактики залізодефіцитної анемії зверніть увагу на такі поради:

— харчуйтесь збалансовано: у щоденний раціон мають входити продукти із вмістом заліза (наприклад, м’ясо);
— утримайтесь від надмірного вживання чаю, кави, молока;
— не відмовляйтесь від грудного вигодовування;
— не діагностуйте і не лікуйте анемію самостійно: при перших підозрах зверніться до лікаря;
— довіряйте своєму лікарю, а не яскравій рекламі: харчові добавки, полівітаміни та мінерали не допоможуть ліквідувати проблему залізодефіцитної анемії.

Будьте уважні до свого здоров’я та бережіть своїх рідних!


 

Педикульоз — це ураження головними та платтяними вошами.

На території Харківської області  за 6 місяців поточного року зареєстровано 419 випадків головного педикульозу, 71% серед уражених – це діти до 17 років.

Окрім того, що педикульоз є самостійним захворюванням, яке вимагає своєчасного виявлення, лікування та профілактики, платтяні і головні воші є переносниками тифу, волинської гарячки   та      зворотного  тифу.

Воші протягом свого життя перебувають на тілі людини і живляться її кров’ю, при своєму розвитку проходять 3 стадії: яйце-гнида, личинка і статевозріла воша.

Платтяна воша живе у білизні людини, при великій кількості може селитися в одязі, постільній білизні, панчохах, взутті. Тривалість життя — 32-46 діб.

Головна воша найчастіше живе у волосистій частині голови, в основному, на скронях, потилиці, тім’ї, але може зустрічатися також на тілі, одязі, білизні. Тривалість життя дорослих вошей 27-38 діб.

Розповсюджуються воші, переповзаючи з однієї людини на іншу при безпосередньому контакті, при користуванні спільними речами — одягом, білизною, головними уборами, гребінцями, щітками для волосся та інше. Збереженню завошивленості сприяють скупченість населення, порушення санітарно-гігієнічного режиму, а також невиконання правил особистої гігієни.

З метою виявлення вогнищ педикульозу в плановому порядку проводяться огляди різних контингентів населення медичним персоналом відповідно до чинних нормативних актів.

Громадянам також необхідно проводити огляд членів родини після перебування в готелях, таборах, місцях масового скупчення людей, подорожуванні в літаках, потягах, автобусах міжміського сполучення, контакту з завошивленою особою.

При виявленні вошей на будь-якому ступені розвитку (яйце, личинка, доросла воша) дезінсекцію проводять одночасно, знищуючи вошей безпосередньо як на голові, тілі людини, так і на його білизні, одязі та інше (на протязі 1 доби).
Дезінсекційні заходи по боротьбі з вошами включають механічний, фізичний та хімічний методи            боротьби.

Механічний метод звільнення від вошей та їх яєць проводиться шляхом вичісування густим гребенем, обстригання або гоління. Волосся збирається на папір і спалюється.

Перед вичісуванням волосся промивається теплим 5-10% розчином столового оцту, голова зав’язується хусткою або рушником, експозиція 30 хвилин — 1 година. Після цього полегшується вичісування яєць вошей.

При хімічному методі боротьби використовуються сучасні, зареєстровані в чинному порядку інсектицидні засоби — педикулоциди, які широко представлені в аптечній мережі.

Після обробки педикулоцидами волосся промивають столовим оцтом, потім проводять вичісування яєць вошей.

Із фізичних методів обробки використовують чищення речей, обробку високою температурою (кип’ятіння, прогладжування або камерний спосіб обробки).

Завошивлену білизну кип’ятять у 2% розчині кальцинованої соди протягом 15 хвилин, прасують з обох сторін, звертаючи особливу увагу на шви, зборки, зморшки та інше.

Для обробки одягу та постільних належностей застосовують переважно камерний спосіб дезінфекції.


 

Восени традиційно розпочинається сезон застудних захворювань. Зниження температури повітря, волога та похмура погода, зменшення кількості сонячних днів та проведення навчального процесу, коли діти та студенти збираються в аудиторіях, створюють сприятливі умови для вірусів, що значно збільшує ризик захворіти.

Разом з тим, як стверджують лікарі, багатьом випадкам застуди можливо зарадити. Тож як зберегти здоров’я в холодну пору року – поради від дитячого інфекціоніста Федора Лапія.

1. Не стимулюйте імунітет препаратами

Як би парадоксально це не звучало, але вживання “імуностимуляторів”, що обіцяють зміцнити імунітет, надмірне вживання вітамінів в кращому випадку вам не допоможуть, в гіршому – можуть стати причиною хвороби. Завжди консультуйтесь з лікарем перед тим, як почати прийом будь-яких препаратів.

2. Вакцинуйтесь

Вакцинація є найефективнішим способом профілактики грипу. Щеплення можна робити впродовж всього сезону грипу – з жовтня до березня. Імунітет після введення вакцини формується через 7–14 днів.

 

3. Гуляйте за будь-якої погоди

Немає поганої погоди для прогулянок. Свіже повітря і фізична активність укріплять ваш організм. Тож навіть прохолодна, дощова погода не має стати на заваді щоденних прогулянок, якщо ви хочете бути здоровими. Набагато менше ймовірності зустріти віруси застуди, в тому числі і грипу, перебуваючи на вулиці.

«Прогулянки це один з способів загартування, що не потребує значних зусиль. Таким чином будуть тренуватися судини вашого організму і ви набуватимете кращої опірності на випадок переохолодження», — говорить дитячий інфекціоніст Федір Лапій.

4. Правильно одягайтесь

Вдягайтеся за погодою. Перш за все, не занадто одягайтеся самі і оберігайте від цього своїх дітей. Шерстяний светр і пуховик при температурі +10 – це погана ідея, адже в результаті ви спітнієте і почуватиметеся некомфортно при фізичних вправах.

Обирайте одяг із натуральних тканин (особливо це стосується білизни), щоб тепловий обмін відбувався нормально.

Подбайте, щоб ноги залишались сухими і теплими. Взуття має бути зручним. Уникайте вузьких чобіт, які стискають ноги.

5. Підтримуйте температурний режим в оселі

Оптимальна температура у вашій оселі – 18-22°С. Вищі чи нижчі показники негативно впливають на відчуття комфорту і стан здоров’я. Дуже важливо не лише підтримувати стабільну температуру в оселі, а й стежити за вологістю. Це особливо актуально, якщо ви користуєтесь обігрівачем.

«Висока температура в оселі може спровокувати порушення водно-сольового обміну і теплообміну, головний біль, порушення сну, шкірні захворювання, кашель, а у людей із групи ризику — підвищення тиску і серцевий напад. – говорить Федір Лапій. — Якщо ж людина довго знаходиться в холодній кімнаті, то у неї знижується опірність і порушується теплообмін, зростає ризик застудних захворювань».

6. Стежте за раціоном

Збалансоване харчування допоможе залишатись здоровим у холодну пору року. Сніданок, обід чи вечерю просто небезпечно замінювати перекусом «на ходу».

Дотримуйтесь питного режиму. Достатня кількість води в організмі є запорукою правильного обміну речовин.

7. Спіть достатньо і уникайте стресу

Щоб почуватись бадьоро і залишатись здоровим у будь-яку пору року, налагодьте режим сну. Важливо засинати до опівночі і спати близько 8 годин. Крім того, старайтесь уникати стресу і негативних емоцій.

Якщо все-таки у вас з’явились симптоми захворювання, зверніться за консультацією до свого сімейного лікаря.


 

 

Коли до педіатра Деніела Саммерза з американського штату Массачусетс звертаються батьки нового маленького пацієнта, він обов’язково запитує їх про вакцинацію. Чи робили щеплення дитині? Чи збираються? Якщо відповідь – ні, лікар одразу чемно попереджає, що їм краще знайти інший медичний заклад для своєї дитини. Бо тут лікарі не приймають пацієнтів, чиї батьки відмовляються від щеплень.

Свою позицію доктор Саммерз обстоює у колонці для рубрики «Каже лікар» на сайті The Daily Beast.

Коли батьки починають сперечатися з лікарем щодо щеплень – це вже питання не лише стандартів турботи про дитину, а й довіри до лікаря, пише Саммерз. Якщо ви не довіряєте педіатру в питанні вакцинації, як ви зможете довіритись йому в інших – складніших – питаннях?

І справа навіть не в тому, пише Саммерз, що відмова від вакцинації – це неправильне, антинаукове рішення, а в тому, що які б докази і факти не наводив лікар, переконати батьків, налаштованих проти, безнадійно.

Упродовж своєї практики, педіатр Саммерз безліч разів відповідав на запитання про безпечність та дієвість вакцин. Це легке питання, каже лікар, адже мало яка тема в медицині є настільки прискіпливо дослідженою, перевіреною і перепровіреною, а докази – такими потужними.

Чи викликає вакцина проти кору, паротиту та краснухи аутизм? – Ні, не викликає. Чи безпечна вакцина проти вірусу папіломи людини? – Так. Чи небезпечний тіомерсал, що використовується як консервант у вакцинах? – Тіомерсал не загрожує громадському здоров’ю – на всі ці питання педіатр Саммерз відповідав багато разів.

З точки зору доказової медицини, вакцинація є беззаперечно корисним втручанням. Проте спалахи у розвинених країнах хвороб, яким можна було запобігти вакцинацією, свідчать, що в уявленнях людей сталася помилка. «Жахлива, трагічна помилка», – каже Саммерз.

Відкидаючи наукові дані, деякі люди, відмовляються від щеплень, і щось доводити їм Саммерз давно покинув. Як показує його практика, навіть найпереконливіші дані не змушують їх критично обдумати своє ставлення. Наука тут не допомагає, констатує лікар. Скільки б досліджень учені не провели, досліджуючи кожну з підозр пацієнтів щодо безпечності вакцин, якщо пацієнти науці не довіряють, то і апелювати в розмові з ними Саммерзу і колегам ні до чого.

Я не хочу повчати людей і вдаватися до аргументу «лікар знає краще», каже педіатр, проте Саммерзу важливо знати, чи поважають батьки дитини його знання і досвід. Якщо вони ставлять під сумнів правильність такої процедури як щеплення, про яку повагу може йтися? Це також не сприяє встановленню довіри між лікарем і пацієнтом.

Звичайно, буває, що батьки та лікар не згодні щодо якихось мір, тоді вони обговорюють подальші дії, обґрунтовуючи свою позицію раціонально. Інколи лікаря Саммерза просять призначити препарати або аналізи, які він не вважає корисними, і він послуговується даними найпереконливіших досліджень, щоби пояснити, чому рекомендує їхній дитині те чи інше.

«У мене немає сумнівів, що ці батьки неймовірно люблять своїх дітей і приймають рішення, що є на їхню думку найкращими для дітей. Це навіть не обговорюється», – пише Деніел Саммерз. Проте, людям, які приходять на прийом до лікаря, треба усвідомлювати, що окрім того, щоб попросити мене поставити підпис чи печатку на рекомендації, яку вони самі собі вигадали, фахівець може запропонувати їм інше вирішення їхньої проблеми. І що те, що пропонує їм лікар, варте уваги. Бо за логікою людей, що відмовляються від щеплень як від чогось небезпечного, лікар, який пропонує вакцинацію, має бути чудовиськом – некваліфікованою і лихою людиною, що зумисно шкодить пацієнтам. Хтось більше вірить публічним людям, наприклад, акторці Дженні Маккарті, яка активно захищає уявлення про шкідливість вакцин. Навіщо тоді взагалі до лікарів ходити?»

Тим часом, доктор Саммерз вперто продовжує призначати і робити своїм клієнтам щеплення. Чому? Причин багато. Серед них і те, що педіатр Саммерз не хоче, аби новонароджений пацієнт підхопив кашлюк, чекаючи в черзі, де інша дитина сильно кашляє. І те, що йому ще не зустрічалася жодна дитина з епіглоттітом (запаленням надгортанника і оточуючих тканин, яке може привести до різкого порушення прохідності дихальних шляхів), і він не хоче, щоб таке колись сталося. А головне, доктор Саммерз, батько чотирьох дітей, знає, що вакцинація – це найдієвіший спосіб захистити дитину від інфекційних захворювань.

У всьому, що він робить, доктор Саммерз апелює лише до досягнень доказової медицини. Якщо ви не довіряєте йому в питання вакцинації, він навряд чи зможе переконати вас, як діяти у серйознішому випадку. Тому доктор категоричний зі своїми клієнтами: або вакцинуйте свою дитину, або не ходіть до нього.


 

З усіх випадків паразитарних захворювань, які реєструються на території області, більше 85% серед дітей, що обумовлено фізіологічними особливостями розвитку дитячого організму, нерозвиненими навичками особистої гігієни та тісним контактом з іншими дітьми при відвідуванні дитячих навчальних закладів.

Найбільш поширеними паразитарними хворобами серед дітей є ентеробіоз (викликається гостриками), аскаридоз — збудником якого є аскарида та лямбліоз (викликається лямбліями).

Точно визначити наявність паразитів у дитини без специфічних лабораторних досліджень неможливо, оскільки клінічні прояви паразитарних захворювань багато в чому неспецифічні і можуть мати ознаки інших інфекційних та неінфекційних захворювань. Але, запідозрити наявність хвороби можливо, звернувши увагу на стан здоров’я дитини та його поведінку. Уражені гельмінтами діти стають дратівливими, вередливими, плаксивими, перебірливими у харчуванні. Крім того, у них знижується апетит, з’являються головні болі, болі в животі, нудота, блювота, шкірні висипання, підвищення температури тіла, кашель, блідість шкіри, свербіж в області анального отвору, який посилюється у вечірній та нічний час, «скрежет» зубами.

Довготривала інвазованість гельмінтами знижує імунітет дитини та сприяє помітному відставанню у фізичному та розумово – психічному стані.

Небезпечні гельмінтози й різними ускладненнями. Аскаридоз може спровокувати апендицит, холецистит, кишкову непрохідність, бронхіт; гострики – дерматити, запалення статевих органів у дівчаток та онанізм.

Зараження гельмінтозами відбувається як безпосередньо від хворої людини, так і через забруднені яйцями гельмінтів продукти харчування, воду, ґрунт, предмети побуту, руки.

 

Щоб не допустити зараження дітей в організованому колективі необхідно:

• обстежувати дітей та персонал на наявність збудників паразитарних захворювань;

• проводити своєчасне лікування хворих;

• проводити регулярне вологе прибирання приміщень;

• слідкувати за дотриманням дітьми правил особистої гігієни;

• слідкувати за ретельним миттям рук дітей перед вживання їжі, після відвідування туалету, контакту з тваринами, ґрунтом, піском;

• боротися з шкідливими звичками у дітей (гризти нігті, олівці, тощо);

• регулярно мити дитячі іграшки, механічно очищувати килими, м’які меблі;

• ретельно мити овочі, фрукти перед вживанням;

• проводити кварцування книжок, м’яких іграшок та ін.;

• закривати пісочниці на ніч.

Діагностика гельмінтозів нескладна і полягає у дослідженні фекалій чи прианального зіскрібка на наявність яєць гельмінтів. Якщо діагноз встановлено, лікар призначає відповідне лікування.


 

Інформація з сайту МОЗ України

Логін: *

Пароль: *