Заклад дошкільної освіти "Сонечко" с.Скибин
Черкаська область, Уманський район

Вихователь Загарія Є.С.

 

      Освіта :Вища

        Закінчила :  Уманський педагогічний університет імені            Павла         Тичини у 2013 році.

       Педагогічний стаж :11 р.10 місяців

       Кваліфікаційна категорія :спеціаліст II категорії

       Педагогічне кредо: «Навчати та виховувати так, щоб у           кожному        дитячому серці запалити вогник пізнання,             мислення, добра»

      Життєве кредо :«Любити життя і цінувати кожну його          хвилину.         Нести радість. В книгах шукати істину, у            людях – мудрість»

 

 

 Тема досвіду: "Впровадження STREAM-освіта в закладі дошкільної освіти" 

Посилання

 

 

 

                                       «Впровадження STREAM – освіти в закладі дошкільної освіти  «

  1. Вступ
  2. «Програма «STREАМ-освіта ,  Стежинки у Всесвіт. Напрями програми. Структура програми. Шляхи реалізації.
  3. Принципи і завдання STREAM – освіти дошкільників
  4. STREAM-центри та освітні центри для дошкільнят.
  5. Інтегрована освіта
  6. STREAM- лабораторія як новий елемент предметно-розвивального середовища закладу дошкільної освіти
  7.  Робота з педагогами
  8. Взаємодія з батьками 
  9.  Мої заняття ,спостереження ,досліди

         

                                                                                  ВСТУП

 

        STREAM-ОСВІТА – новий інтеграційний підхід до розвитку, виховання й навчання дітей. Цей напрям освіти інтегрує в собі завдання з формування в дітей загальних наукових уявлень про світ; ознайомлення їх з інформаційно-комунікаційними технологіями; розвиток уміння експериментувати, конструювати; навчання дітей основ опрацювання змісту тексту, грамоти, математики, а також різних видів мистецтва. Тож маємо в тісному взаємозв’язку розвивати здібності дошкільнят до точних та гуманітарних наук.

         Сучасні дошкільнята – відкриті, розкуті, комунікабельні. Старі іграшки та ігри не викликають у них особливого інтересу. Як же оновити зміст ігрової діяльності? Як створити умови не лише для формування ігрових умінь, а й для розвитку творчих здібностей, винахідливості, уяви, індивідуальності, фантазії?

         Ми педагоги-дошкільники добре розуміємо значення розвивального середовища для всебічного розвитку дитини. Останнім часом дуже змінилися вимоги до організації середовища закладу. Досвід свідчить, що становлення та розвиток особистості дитини відбувається здебільшого не на занятті, а в повсякденному житті, де дитина має змогу отримати значно різнобічний і багатший емоційний  досвід. Не менш важливим є питання предметного наповнення розвивального середовища. Добір ігор та дидактичних засобів передбачає їх багатофункціональність. Створення авторських посібників власноруч та їх упровадження в освітній процес закладу освіти набуває все більшої популярності серед педагогів. Щоб викликати у дітей бажання самостійно гратись з дидактичними матеріалом, розвивати іх сенсорні здібності, логіку, мислення, фантазію ми вирішили надати йому більш цікавого змісту. Реалізувати поставлене завдання допомагає новий напрям освіти – STREAM.

         STREAM= Science, Technology, Reading + Writing, Engineering, Arts, and Mathematic – акронім слів – природничі науки, технологія, читання + письмо, інжиринг, мистецтво, математика.

 

                    2. «Програма «STREАМ-освіта ,  Стежинки у Всесвіт. Напрями програми.              

                                             Структура програми. Шляхи реалізації.

 

         Ми часто розмірковуємо над тим, як змалку виховувати художника,

танцівника, співака, вчимо дітей грати на різних музичних інструментах... Існує багато мистецьких гуртків та студій для дітей різного віку. А от як виховати інженера? На що варто звертати увагу, аби вчасно виявити таку обдарованість? І як підтримати інтерес до техніки? Адже саме ця професія одна з найбільш затребуваних у сучасному суспільстві. Відповіді на ці запитання дають нові напрями освіти — STEM, STEAM,STREAM.

          SТRЕАМ-освіта — базова сходинка у представленій моделі, найбільш

багатогранна. Треба надати малюку можливість випробувати себе в різних галузях — побути співаком, актором, балериною, музикантом, науковцем, винахідником... При цьому варто уважно стежити за тим, що дитині найбільше подобається, що виходить краще, чим вона може займатися самостійно, і не примушувати до того,до чого в неї немає охоти. Наш педагогічний колектив скористався досвідом колег К. Крутій та Т.Грицишиної, керівника Дошкільної Академії «Унікум» та взяв на озброєння програму «STREАМ - освіта, або Стежинки у Всесвіт», яка перебуває на стадії розроблення.

          У центрі програми — дитина — обдарована особистість, тобто така, яка самостійно, в силу власних вікових і психофізіологічних особливостей, обирає свої дії та рішення, досягає вищого рівня пізнавального розвитку.

Розвиваючи здібності, обдарованість дитини, вкрай важливо спрямувати їх у

правильне річище — на користь добра. У пропонованій програмі це завдання

реалізується завдяки цілісному соціально-психологічному проектуванню

ланцюжка моделей-різновидів взаємодій педагога і вихованців, функціонування яких забезпечує прогресивне духовно-креативне зростання потенцій як дорослого, так і дитини. Ґрунтом для розвитку пізнавальних здібносте малюка є розвиток його сенсорних, інтелектуальних і творчих здібностей.

                                                                                                                                                          

 

Напрями програми

Природничі науки: астрономія (наука про Всесвіт), фізика (наука про склад і структуру) матерії, а також про основні явища в неживій природі, хімія (наука про будову й перетворення речовин), біологія (наука про живу природу), географія (наука про Землю), медицина (наука про людський організм та його здоров'я).

 Інженерне мислення — це мислення, спрямоване на розроблення, створення та використання технічних інновацій для досягнення найбільш економічних, ефективних і якісних результатів, а також для гуманізації виробництва й праці.

Технології: формування уявлень про предметно-перетворювальну діяльність людини, світ професій, шляхи отримання й зберігання інформації та способи її обробки, здатності до формулювання творчих задумів, свідомого дотримання безпечних прийомів роботи та користування інструментами і матеріалами; розвиток пізнавальної, художньої й технічної обдарованості, технічного мислення в процесі творчої діяльності, навичок володіння ручними техніками обробки матеріалів (папір, дерево, глина тощо); ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями, ґаджетами; експериментування.

Читання і письмо: формування здатності розуміти зміст тексту; пропедевтичний (вступний) курс навчання грамоти; розвиток дрібної моторики, підготовка руки до письма.

 Інженерія: проектування, наочне моделювання, конструювання.

Мистецтво: просторові мистецтва (архітектура, скульптура, живопис, графіка, художня фотографія, декоративно-вжиткове мистецтво та дизайн); часові мистецтва (музика, література); просторово-часові (кіномистецтво, театр, танець).

 Математика: кількісні відношення та просторові форми, логіка.

 Структура програми

Психолого-педагогічна характеристика дитини дошкільного віку.

Сенсорний розвиток — технології, читання і письмо.

Інтелектуальний розвиток — природничі науки, математика.

Розвиток творчих здібностей — інженерія, мистецтво.

 Шляхи реалізації STRЕАМ-освіти.

 Пропонований інтегрований підхід до реалізації STRЕАМ-освіти дошкільнят суттєво відрізняється від традиційного комплексно-тематичного підходу в розподілі змісту освіти. Так, досліджуваний об'єкт або явище діти розглядають не відокремлено, а в комплексі з іншими предметами, явищами, подіями. Це сприяє встановленню причинно-наслідкових взаємозв`язків між ними, інтеграції освітніх ліній, об`єднаних єдиною темою. Такий підхід відповідає й психічним особливостям дошкільнят, для яких характерне домінування процесів інтеграції (синтезу) над процесами диференціації (аналізу) (М. Поддьяков, О. Поддьяков).

 

 

                                          «SТRЕАМ-освіта в сучасному просторі

                                                      закладу дошкільної освіти»

 

    Сьогодні  в Україні тематика STEM освіти набирає популярності. STREAM-освіта – новий інтеграційний підхід до розвитку, виховання й навчання дітей. Цей напрям освіти інтегрує в собі завдання з формування в дітей загальних наукових уявлень про світ; ознайомлення їх з інформаційно-комунікаційними технологіями; розвиток уміння експериментувати, конструювати; навчання дітей основ опрацювання змісту тексту, грамоти, математики, а також різних видів мистецтва. Тож маємо в тісному взаємозв’язку розвивати здібності дошкільнят до точних та гуманітарних наук.

STREAM= Science, Technology, Reading + Writing, Engineering, Arts, and Mathematic – акронім слів – природничі науки, технологія, читання + письмо, інжиринг, мистецтво, математика.

У центрі програми — дитина — обдарована особистість, тобто така, яка самостійно, в силу власних вікових і психофізіологічних особливостей, обирає свої дії та рішення, досягає вищого рівня пізнавального розвитку.

Розвиваючи здібності, обдарованість дитини, вкрай важливо спрямувати їх у правильне річище — на користь добра. У пропонованій програмі це завдання реалізується завдяки цілісному соціально-психологічному проектуванню ланцюжка моделей-різновидів взаємодій педагога і вихованців, функціонування яких забезпечує прогресивне духовно-креативне зростання потенцій як дорослого, так і дитини. Ґрунтом для розвитку пізнавальних здібносте малюка є розвиток його сенсорних, інтелектуальних і творчих здібностей.          Назвемо загально-педагогічні та специфічні принципи STREAM- освіти дошкільників.

1. Загально-педагогічні принципи, які сприяють реалізації програми, сформульовано так:

•        повноцінне проживання дошкільників усіх етапів дитинства;

•        підтримка ініціативи дітей у різних видах діяльності, збагачення (ампліфікація) дитячого розвитку;

•        вікова адекватність дошкільної освіти (відповідність умов, вимог, методів віку та особливостям розвитку);

•        забезпечення наступності й перспективності цілей, завдань та змісту освіти, що реалізуються в межах освітніх програм  різних рівнів;

•        співпраця закладу дошкільної освіти із сім'єю;

•        вибудовування освітньої діяльності на основі індивідуальних особливостей кожної дитини, за яких сама дитина є активною у виборі змісту своєї освіти, є суб’єктом освіти (далі –індивідуалізація дошкільної освіти);

•        сприяння і співпраця дітей та дорослих, визнання дитини повноцінним учасником .(суб’єктом ) освітніх стосунків;

•        побудова освітнього процесу на адекватних віку формах організованого освітнього простору і реалізації освітньої діяльності;

•        формування соціокультурного середовища відповідно до вікових, індивідуальних, психологічних і фізіологічних особливостей дітей;

•        забезпечення варіативності та різноманітності змісту й організованих форм дошкільної освіти, можливості формування з них програм різної спрямованості з урахуванням освітніх потреб, здібностей та стану здоров’я дітей.

2. Специфічні принципи STREAM- освіти дітей дошкільного віку.

•        Принцип орієнтація на пізнавальні інтереси дитини. Експерименти, досліди – процес творчий, творчість не можливо нав’язати ззовні, це народжується тільки на основі внутрішньої потреби в пізнанні.

•        Принцип свободи вибору діяльності. Тільки за умови його реалізації дошкільна освіта здатна стати адекватною індивідуальними цілями особливості.

•        Принцип освоєння знань в єдності зі способами їхнього отримання. Охоплює не тільки освоєння певного обсягу інформації, добутої шляхом спеціальних досліджень, а за необхідності передбачає шлях отримання нового завдання на основі оволодіння способами її виявлення).

•        Принцип опори на розвиток умінь самостійного пошуку інформації. Не тільки повідомлення знань, а в першу чергу – розвиток у дитини потреб і здібностей ці знання здобувати. Дитина не просто споживає інформацію, а сама породжує знання.

•        Принцип поєднання продуктивних та репродуктивних методів навчання. Використання дослідницьких методів навчання має поєднуватися із застосуванням методів репродуктивних, які можуть розглядатися як рутинні, але від того не стають непотрібні. Освітній процес пронизується «запрошенням до відкриття».

•        Принцип формування уявлень про динамічність знання. Зміст STREAM- освіти має видобуватися так, щоб досвід людства постав перед дошкільниками, як живий , що постійно розвивається.

•        Принцип формування уявлення про дослідження як стиль життя. У STREAM – освіті дослідження та експерименти виступають не тільки набором методів і прийомів навчання, а є його змістом і сенсом. Завдання розвитку в дітей загальних дослідницьких умінь і навичок розглядаються не як специфічний спосіб пізнання, а як основний шлях формування особливого стилю життя, підмурівок розвитку поведінки, заснованої на домінуванні проявів пошукової активності в різних життєвих ситуаціях.

•        Принцип використання авторських та освітніх програм. Програма, розрахована на творчу взаємодію педагога та дитини.

•        Провідним принципом STREAM – освіти дітей дошкільного віку визначено принцип міжпредметної інтеграції.

 Відповідно до визначених принципів і мети, усі завдання, представлені в програмі, розподілено на освітні напрямки, що відповідають Базовому компоненту дошкільної освіти в Україні. STREAM – освіта як доповнення до будь-якої освітньої комплексної програми.

Своєрідними сходинками пізнання світу дитиною дошкільного віку у  STREAM-освіті можуть бути такі: створюємо емоційний образ об’єкту за допомогою живопису, музики, танцю, літератури; взаємодоповнюємо та порівнюємо враження, активізуємо власний досвід дитини; переходимо від емоційного образу об’єкту до наукового.

Тому не можна відкинути хоча б один компонент STREAM-освіти. Ми маємо забезпечити дитині право вибору, а для цього їй потрібно спробувати себе у різних галузях знань, щоб самостійно вирішити що більше подобається, чим насправді хочеться займатися у дорослому житті. А чи може подобатися те, чого не спробував? чого не знаєш? Тож головне дитину не примушувати робити щось через силу, через «не хочу, не можу, не буду», тоді і результати будуть відповідними, і у дитина буде впевнена у власних силах, відчуватиме, що її поважають, до неї прислухаються.

Переваги STREAM-освіти:

•         навчання за темами, а не за предметами: дитина бачить зв’язок між науками, навчання стає насправді системним;

•         використання знань у повсякденному житті;

•         розвиток критичного мислення та вміння вирішувати проблеми;

•         надання впевненості у власних силах;

•         комунікація та командна робота;

•         розвиток інтересу до технічних дисциплін;

•         креативні та інноваційні підходи до проектної та дизайн-діяльності;

•         підготовка дитини до технологічних інновацій у житті.

STREAM–освіта надихає наших дітей – майбутнє покоління винахідників, новаторів і лідерів проводити дослідження як вчені, моделювати як технологи, конструювати як інженери, бачити як художники, аналітично мислити як математики, і грати як діти.

Наша мета – розширювати кругозір, розвивати і спонукати дітей до творчого мислення, систематичних умовиводів і розкриття свого потенціалу для формування їх власного майбутнього через досвід реалізації безмежних можливостей людини. Надихати і розвивати творців майбутнього, закласти фундамент для майбутніх вчених, винахідників, фахівців, що йдуть в ногу з часом.

 

     Впроваджуючи в практику основні напрями програми «STREАМ-освіта, або Стежинки у Всесвіт», педагогами нашого закладу оновлено зміст ігрової діяльності дітей, створюючи для цього доступне, змістовне й ефективне середовище -STREAM-осередки.

Як пріоритетні ми визначили такі завдання у роботі з дошкільниками:

1. Розвиток потреби малят у реалізації своїх здібностей у процесі ігрової, дослідницько-експериментальної, мовленнєвої, логіко-математичної, будівельно-конструктивної, художньо-продуктивної діяльності;

2. Задоволення ігрових уподобань кожної дитини;

3. Налагодження партнерських стосунків та створення об’єднань за інтересами;

4. Опанування навичок практичної діяльності, культури спілкування;

5. Адаптування до умов групи технологій, які спрямовані на розвиток мислення дошкільників;

6. Удосконалення матеріально-технічного забезпечення для їх реалізації.

Спершу ми розробили перспективний план роботи, який передбачає інтеграцію різних видів діяльності дітей, роботу з педагогами та батьками вихованців. У пригоді стали й напрацювання педагогів закладу; перспективне планування сюжетно-рольових ігор, логіко-математичних, конструкторсько-будівельних, театралізованих ігор, авторських дидактичних ігор,

різні види макетів, театрів. Окреслені форми освітньої роботи плануються як у

першій, так і в другій половині дня.

Методи і прийоми, які дозволять забезпечити мотивацію дітей :

1. Бесіда.

2. Дискусія

3. Ігрові методи і прийоми.

4. Наочні демонстраційні та роздаткові матеріали: схеми, малюнки;

5. Прийоми «авансування», «створення ситуації успіху»: відстаючих дітей

знайомити з новим матеріалом раніше, ніж дітей з високим рівнем розвитку

(це підвищує активність дітей на загальному занятті і сприяє засвоєнню матеріалу та зростанню почуття впевненості в собі).

6. Стимулювання.

7. Метод долання перешкод.

8. Проблемне спілкування (використання вправ розвивального характеру,

знаходження самостійних шляхів вирішення);

9. Метод схвалення та похвали.

10. ІКТ. Будуємо, міркуємо, рахуємо

    Оновлені осередки будівельно-конструктивної діяльності різними видами

конструкторів (дерев’яні, металеві, пластмасові конструктори «Поєднайко»,

«Липучка» та ін.) сприяли розвитку дитячого мислення, уяви, фантазії, креативності. У процесі конструювання педагоги використовують метод проблемного спілкування з дітьми. Вони підтримують активний діалог, використовуючи відкриті запитання, що потребують відповіді у довільній формі та не містять у собі натяку на правильну відповідь, і навідні запитання: «Як ти вважаєш, якщо…», «Якщо зробити ось так, що буде?», «Як потрібно перевернути (поставити) цю деталь, щоб отримати таку фігуру, як на малюнку?», «Що потрібно доробити?», «Що змінилося?» тощо. Отримавши

відповідь, педагог просить дитину обґрунтувати її. Дошкільнята з задоволенням будували казкові будинки, тварин, транспорт, розробляли проект розбудови торгівельного центру по вулиці Келецькій.

    Декорації та атрибути

Для розширення змісту сюжетно-рольових ігор вводили нові ролі, додали нові

атрибути. Так під час гри «Медичний центр» діти називали відомі їм професії

медичних працівників та облаштовували свої робочі місця, але виявилось, що не вистачає спецодягу. Вирішили їх виготовити власноруч (шапочки).

Усі діти полюбляють казки. Лялькові вистави з використанням персонажів,

виготовлених власноруч, дарували дітям справжнє задоволення, давали змогу

проявити активність, творчо застосовувати набутий досвід художньо-мовленнєвий,

музично-пісенний. Ми вирішили створити свою серію казок, в яких живуть досить цікаві та незвичайні персонажі .

Оновлюємо авторські посібники

В освітньому процесі нашого дошкільного закладу ми активно використовуємо власні розробки авторських посібників. Але помічаємо, що з часом у дітей знижується інтерес до знайомих ігор. Для розв’язання цієї проблеми ми заохочували їх до придумування нових варіантів ігор, пропонували змінити чи доповнити їх.

І педагоги і діти з задоволенням долучались до створення власних

ігор. Наприклад, наші «Довжарики» із задоволенням подружились з іншими братиками та сестричками, та зраділи новому будиночку.

Для того, щоб форми педагогічної роботи з дітьми були ефективними ми розширили змістовне наповнення занять, використовуючи сучасні інтерактивні методи та особистісно орієнтовані технології. Кожне заняття ми

обмірковуємо до дрібниць. Адже слово педагога, яким розпочнеться подорож

дошкільників у країну нових знахідок і відкриттів, із першої хвилини повинні

захопити та зацікавити малят, продемонструвати дітям, що найліпший спосіб

засвоєння інформації – самостійне її відкриття.

    Зміст, спрямованість і форми життєдіяльності дітей протягом тижня ми

об’єднуємо одною спільною темою, яка є своєрідним гаслом або ідеєю цього тижня.

Із обраної теми узгоджуємо всі форми освітньої роботи з дітьми– інтегровані заняття,  спостереження, дидактичні, сюжетно - рольові ігри, пошуково-дослідницьку, художньо-продуктивну діяльність.

Робота над опануванням теми для дітей водночас це конкретне практичне

завдання і водночас простір для творчості, а для педагога – один із методів

виховання та розвитку дитини і водночас засіб власного професійного розвитку.

Хоча організація інтегрованого заняття – процес творчий, утім, ми переконані,

що педагогу під час його проведення все ж варто, дотримуватись певної структури.

    Орієнтовний алгоритм інтегрованої діяльності дітей :

- Організаційно-мотиваційний етап – педагог ставить мету перед дітьми та

з’ясовує знання з тієї чи іншої теми;

- Етап новизни – педагог ознайомлює дітей з новою інформацією та

спрямовує їхню діяльність так, щоб вони самостійно могли накласти їх на

знання, яких вони набули раніше;

- Етап узагальнення і закріплення знань – педагог пропонує дітям

розв’язати завдання, пограти в ігри, виконати художньо-продуктивну або

конструктивно -будівельну діяльність;

- Підсумковий етап - педагог реалізує ідею теми, формуючи у дітей основи

світогляду, підводить підсумок.

Орієнтовні теми тижня: «Супермаркет», «Мій дім», «Техніка навколо нас»,

«Професій в світі так багато – одна із них твоя», «Ліс та його мешканці», «Подорож

підводним царством», «У бабусі на подвір’ї», «Нас кличуть джунглі». Тематичний

тиждень «Супермаркет».

Найголовнішою превагою інтеграції є те, що вона розкриває можливості для

творчості, самовираження й імпровізації як вихователя – під час розроблення

інтегрованого заняття, так і дітей – під час розв’язання численних творчих завдань на занятті. Наприклад, орієнтовне спостереження «Похід на луг»: Добре на лугу влітку! Дзижчать над квітами бджоли, пурхають яскраві метелики, стрекочуть у траві зелені коники. А ви знаєте, як коник «співає» свою пісеньку? Він тре ними швидко-швидко одна об одну. Чи не нагадує це вам музичний інструмент? Який?

Стоять у полі сестриці – жовте очко, білі вії. Що це за квіти? Так це ромашки.Давай те уважно розглянемо іі серединку. Що вона вам нагадує? Бджоли, метелики, джмелі бачать ромашку здалека та летять до неї за медом. Скільки на лугу конюшини! Зазвичай її листя мають форму трилісника. Спробуйте знайти на лугу

таку незвичайну конюшину. Чому рослина подорожник так називається? Якщо прикласти чистий листок подорожника до забитого коліна, рана швидко заживе.»

Відповідно до тематичного тижня, як правило, в ІІ половину дня для дітей

старшого дошкільного віку ми плануємо роботу щодо підготовки руки до письма та розвивальних завдань. Це промовляння чистомовок, відгадування загадок, читання віршів та виконання грфічного  диктанту.

Формування логіко-математичних понять, будівельно-конструктивних

здібностей ми здійснюємо з опорою на ті види діяльності, які найбільше сприяютьрозумовому розвитку дитини. Саме тому гру ми вважаємо справжньою знахідкою для педагога під час навчання дітей математики, застосовуючи при цьому проблемні ситуації та завдання, завдання з елементами пошуку, задачі-жарти, задачі-загадки, задачі з казковим сюжетом.

Застосовуючи різні види будівельного матеріалу ми новили картотеку новими

іграми. Наприклад: «Моделюємо інтер’єр для будинка Довжариків», Будівельноконструкційна гра «Будівельники», Логіко-математича «Місто Довжариків», та інші.

Зважаючи на те, що наш дошкільний заклад вже не один рік працює над пріоритетним напрямком – здоров’язбережувальна компетентність дошкільника ми вирішили поєднати завдання фізичного виховання та логіко-математичного розвитку. Такі інтегровані заняття поліпшують розумову діяльність, сприяють

ліпшому запам’ятовуванню, підвищують стійкість уваги. Конспекти таких занять пропонуємо переглянути в додатках до нашого посібника.

Багато дошкільних закладів нашого міста впроваджують степ-аеробіку. І наш

садок не є винятком. Cпостерігаючи за дітьми по ходу засвоєння ними комплексів вправ з степ-аеробіки, можна однозначно зробити висновок, що заняття степ – аеробікою не тільки виконують оздоровчу функцію, вони зміцнюють віру у власні сили, надають упевненості в собі. Рухливі ігри з використанням степ-платформ

вирізняються емоційною насиченістю, викликають у дітей радість задоволення. Діти самостійно будують ялинку, сердечко, сонечко, драбинку, вигадують правила та виконують їх.

Навчання дітей англійської мови в дошкільному закладі стає важливою

складовою першої ланки освіти. Відомо, не кожній дитині дошкільного віку легко сприймати й засвоювати іншомовні слова та конструкції. У цьому нам допоможуть інтегровані заняття з англійської мови у поєднанні з будівельно-конструктивними іграми. Наприклад, під час проживання теми «Ліс та його мешканці» ми обговорюємо з дітьми важливість збереження природніх ресурсів, зокрема повітря і води під час інтегрованого заняття «Save the Earth». Інтегроване заняття з використанням конструктора Lego «Underwater world» доцільно провести мандруючи з дітьми підводним царством.

Найкращою умовою формування пізнавальної діяльності у дошкільному

закладі є спеціальна організація спостережень та цілеспрямоване керування ними з боку вихователя. Водночас спостереження стають провідним методом пізнання природи. З метою зацікавити дітей та реалізувати інтегрований підхід до організації екологічно спрямованої діяльності наш педагогічний колектив взяв на озброєння сучасну молоду науку - біоніку. Наприклад, спостереження біля ставка за життям водних мешканців. « Діти подивіться ось ковзає по поверхні ставка водяний клоп – водомірка. Як ви гадаєте, чому комаху так назвали? Бо водомірка наче вимірює поверхню води своїми довгими ногами. А чому комаху так назвали? Бо водомірка наче вимірює поверхню води своїми довгими ногами. А чому вона не тоне? У комахи вузьке легке тільце. Довгі широко розставлені і вкриті густими волосинками,

які не намокають. Лапки водомірки лише злегка вдавлюються у воду, і комаха

ковзає по поверхні, як на подушечках. Як ви думаєте який пристрої пересуваються по поверхні води і не тонуть? Чому?».

Ми поставили пере дсобою мету – сформувати у дітей знання у тій послідовності, яка відповідає реальній дійсності, емоційним інтересам дитини і особливостям її мислення.

Кількість заходів та їх тривалість не регламентовані. Вихователям надається право самостійно визначати необхідність їх проведення, зміст та способи організації, місце у розпорядку дня. Також у нашому педагогічному арсеналі ми використовуємо навчальні мультфільми.

Значну увагу ми приділяємо проблемі взаємозв’язку дитячої творчості з

навчанням. Тож, організовуючи освітній процес широко застосовуємо методи і прийоми, що забезпечують розвиток образотворчих здібностей у дітей зокрема :

  • створення пошукових ситуацій, творчий підхід до організації дитячої діяльності, що активізує роботу уяви;
  • заохочення пошуку цікавих варіантів розв’язання завдань.

    Наприклад, під час уявної подорожі до амфітеатру Древньої Греції діти виготовляли водяну лілію ( техніка квілінг), та дізнавались як ця квітка допомогла будівельникам побудувати театр, відомий своєю надзвичайною акустикою. Переглянути це заняття запрошуємо на методичному об’єднанні для вихователів-методистів міста на тему:

«Новий інтеграційний підхід до розвитку базових потенційних компетенцій та

ранньої профорієнтації дошкільників (STREAM-освіта).

Наше переконання, що педагогічна майстерність полягає в умінні не лише повідомляти інформацію, а й збуджувати уяву дітей, задовольняти прагнення кожної дитини відчувати невимовну радість від творчості й пізнання нового.

 

                                                                        Робота з батьками

   Співдружність з сім’єю – одне з першочергових завдань, мабуть, у кожному дошкільному навчальному закладі. Батьки, які шукають шляхи грамотного і гармонійного виховання дитини, підвищення своєї педагогічної обізнаності, готові до співпраці з нами педагогами. Сучасне життя спонукає до урізноманітнення та обновлення форм спільної роботи з батьками. Практика показує: жодні заходи не дадуть позитивних результатів, якщо до них не залучати батьків, якщо поставлені проблеми не розв’язуються разом з ними – першими і найавторитетнішими людьми в житті дитини. Ми обрали свій шлях педагогічної взаємодії з батьками. Свого часу ми спробували на практиці цікаву сучасну форму дозвілля — «Арт-м’юзік сейшн» — де і батьки, і діти є рівноправними учасниками творчого процесу.

     Виявилося, що саме в сімейному колі дітям дуже корисно пізнавати «лікувальні» властивості музичного звуку, тембру, ритму, темпу тощо, які здатні підняти настрій або заспокоїти, викликати тривогу спонукати до дії або ж сприяти веселощам. Синтезуючи різні види мистецтв, серед яких музика, театр, образотворче мистецтво, а також музичну творчу діяльність (музикування, спів, танок) з елементами музикотерапії, будівельноконструктивну діяльність з логічними завданнями батьки та малята шукали відповідь на запитання «З чого зроблений Місяць?». 

     Кожна родина мала змогу обрати для себе неповторний образ виконуваних головних героїв — мишенят — і дотримуватися його протягом усього дійства: мишенята веселуни, буркотуни, розумники, мрійники, лінивці, говоруни тощо. З задоволенням діти і батьки створювали власний театр мочалок, співали колискові пісні, будували космічне місто . Познайомити малят з історією виникнення ляльки; підвести до розуміння значення слів «майстер», «майстерність»; сприяти усвідомленню того, що під час наполегливої творчої праці народні майстри створювали красу, яка милує око, захоплює та дивує нас ми мали змогу під час організації родинного спільного свята «Моя улюблена лялька». Попередньо з батьками вихованців була проведена робота щодо виготовлення ляльок власними рукам та створення міні-музею. До колекції ввійшли і лялька мотанка, лялька тільда, лялька з лози, лялька виготовлена з мила.

      Головною перевагою використання саме цієї форми роботи з батьками, що це основою для імпровізованого, індивідуального наповнення новими іграми, завданнями, вправами, які будуть корисні саме вашим вихованцям. Головна мета поринути разом у казковий світ фантазії та музики, наповнитись життєдайним веселим настроєм. Радість та піднесений настрій отримали не тільки вихованці закладу, а й батьки, адже що може бути краще ніж бачити щасливі, усміхнені очі своєї дитини.

 

                                             Принципи і завдання STREAM – освіти дошкільників

 

Назвемо загально педагогічні та специфічні принципи STREAM- освіти дошкільників.

1. Загально-педагогічні принципи, які сприяють реалізації програми, сформульовано так:

  • повноцінне проживання дошкільників усіх етапів дитинства;
  • підтримка ініціативи дітей у різних видах діяльності, збагачення (ампліфікація) дитячого розвитку;
  • вікова адекватність дошкільної освіти (відповідність умов, вимог, методів віку та особливостям розвитку);
  • забезпечення наступності й перспективності цілей, завдань та змісту освіти, що реалізуються в межах освітніх програм  різних рівнів;
  • співпраця закладу дошкільної освіти із сім'єю;
  • вибудовування освітньої діяльності на основі індивідуальних особливостей кожної дитини, за яких сама дитина є активною у виборі змісту своєї освіти, є суб’єктом освіти (далі –індивідуалізація дошкільної освіти);
  • сприяння і співпраця дітей та дорослих, визнання дитини повноцінним учасником .(суб’єктом ) освітніх стосунків;
  • побудова освітнього процесу на адекватних віку формах організованого освітнього простору і реалізації освітньої діяльності;
  • формування соціокультурного середовища відповідно до вікових, індивідуальних, психологічних і фізіологічних особливостей дітей;
  • забезпечення варіативності та різноманітності змісту й організованих форм дошкільної освіти, можливості формування з них програм різної спрямованості з урахуванням освітніх потреб, здібностей та стану здоров’я дітей.

2. Специфічні принципи STREAM- освіти дітей дошкільного віку.

  • Принцип орієнтація на пізнавальні інтереси дитини. Експерименти, досліди – процес творчий, творчість не можливо нав’язати ззовні, це народжується тільки на основі внутрішньої потреби в пізнанні.
  • Принцип свободи вибору діяльності. Тільки за умови його реалізації дошкільна освіта здатна стати адекватною індивідуальними цілями особливості.
  • Принцип освоєння знань в єдності зі способами їхнього отримання. Охоплює не тільки освоєння певного обсягу інформації, добутої шляхом спеціальних досліджень, а за необхідності передбачає шлях отримання нового завдання на основі оволодіння способами її виявлення).
  • Принцип опори на розвиток умінь самостійного пошуку інформації. Не тільки повідомлення знань, а в першу чергу – розвиток у дитини потреб і здібностей ці знання здобувати. Дитина не просто споживає інформацію, а сама породжує знання.
  • Принцип поєднання продуктивних та репродуктивних методів навчання. Використання дослідницьких методів навчання має поєднуватися із застосуванням методів репродуктивних, які можуть розглядатися як рутинні, але від того не стають непотрібні. Освітній процес пронизується «запрошенням до відкриття».
  • Принцип формування уявлень про динамічність знання. Зміст STREAM- освіти має видобуватися так, щоб досвід людства постав перед дошкільниками, як живий , що постійно розвивається.
  • Принцип формування уявлення про дослідження як стиль життя. У STREAM – освіті дослідження та експерименти виступають не тільки набором методів і прийомів навчання, а є його змістом і сенсом. Завдання розвитку в дітей загальних дослідницьких умінь і навичок розглядаються не як специфічний спосіб пізнання, а як основний шлях формування особливого стилю життя, підмурівок розвитку поведінки, заснованої на домінуванні проявів пошукової активності в різних життєвих ситуаціях.
  • Принцип використання авторських та освітніх програм. Програма, розрахована на творчу взаємодію педагога та дитини.
  • Провідним принципом STREAM освіти дітей дошкільного віку визначено принцип міжпредметної інтеграції.

           Відповідно до визначених принципів і мети, усі завдання, представлені в програмі, розподілено на освітні напрямки, що відповідають Базовому компоненту дошкільної освіти в Україні.

          Завдання, які потрібно вирішити науковцями і практиками найближчим часом щодо STREM – освіти дошкільників:

  • новий підхід до інтегрованої (міжпредметної) освіти дошкільників за «темами», а не за предметним або лексико-граматичним спрямуванням;
  • використання початків науково-технічних знань у реальному житті дошкільника;
  • розвиток навичок продуктивного та критичного мислення і вирішення проблем;
  • підвищення впевненості дитини у своїх можливостях;
  • активна комунікація і командна робота дошкільників;
  • розвиток інтересу до технічних дисципліни
  • креативні та інноваційні підходи до проектної і дизайн-діяльності;
  • підготовка дітей до технологічних інновацій життя;
  • STREAM – освіта як доповнення до будь-якої освітньої комплексної програми.

 

                                              STREAM-центри для дошкільнят

          STREAM-освіта вже впроваджується в Україні, зокрема на базі STREAM-центрів, які відіграють роль стартових майданчиків, що надають дітям необхідну науково-технічну платформу для їхнього подальшого розвитку і становлення. Педагогів у таких центрах консультують фахівці: наукові співробітники, інженери, математики, аспіранти, методисти.

         Прикладом такого закладу є Дошкільна академія “УнікУм” Інституту обдарованої дитини НАПН України. Кожна освітня лінія, за якою працюють педагоги Дошкільної академії, реалізується завдяки пізнавальній (наявні знання й уявлення дитини) та практичній діяльності (вміння користуватися набутим досвідом у повсякденному житті) дітей, передбачає поступове ускладнення пропонованого матеріалу, розширення напрямів діяльності.

          Під час занять з дітьми використовуються різноманітні джерела, засоби і способи отримання інформації (3D-наочність, інтерактивні пізнавальні презентації та дидактичні казки, а також інноваційні технології та авторські методики).

                                                       Освітні курси для дітей

 

     В Академії створено інтегровані розвивальні програми для дітей від трьох до шести років, у яких розвивальне навчання поєднується з саморозвитком шляхом організації розвивального середовища.

“Логіки світу” (за методикою І. Стеценко).

Курс передбачає цілеспрямований розвиток мислення дітей. Основна форма навчання — ігрова: ігри-дослідження, інтелектуальні, дидактичні та рухливі ігри. Діти в легкій для сприйняття, цікавій формі розв’язують оригінальні математичні задачі, задачі з геометрії, теорії множин, математичної логіки, конструювання, комбінаторики, задачі, що сприяють естетичному розвитку та формуванню загальної культури.

 “Конструювання для пізнання”. Заняття з конструювання — це ознайомлення з навколишнім світом, поглиблення знань про довкілля, пошукова діяльність, яка передбачає пошук конструкторських рішень, учить дітей моделювати, придумувати зручні, міцні, функціональні та гарні

конструкції, розвиває мислення й мовлення, спонукає розмірковувати, робити висновки. На заняттях акцент робиться на вивченні конструкції та аналізу її можливостей, експериментуванні з нею, змінюванні відповідно до завдань сюжетної гри. Використовуючи в грі побудовану власноруч конструкцію, діти закріплюють знання про навколишнє середовище, вчаться досліджувати предмети, діяти з ними, бачити об’єкти в системі, виділяти їхні головні та другорядні функції, проводити аналогії між об’єктами довкілля й конструкціями, які споруджують на заняттях. Виховуючи майбутніх інженерів, педагог має не тільки розповідати дітям про тонкощі конструкторської діяльності, навчати їх робити конструкції міцними та стійкими, розвивати винахідливість і кмітливість, а й формувати екологічне

мислення малят, виховувати їх доброзичливими, щоб у майбутньому їхні розробки не шкодили ні природі, ані іншим людям. Діти мають вивчати

правила безпечного поводження з технікою у різних ситуаціях повсякденного життя, привчатися використовувати технічні пристрої ефективно та доцільно. Саме в цьому й полягає культура інженерного мислення.

 

                                            5.Інтегрована освіта

 

        “Арт-студія”. На заняттях діти мають змогу проявляти творчість та отримувати від цього естетичну насолоду. Малята працюють з папером, крупами, звичайним та кінетичним піском, глиною, пластиліном, фарбами, експериментують і радіють своїм відкриттям.

        “У світі чарівного мистецтва”. Курс формує у дітей здатність розуміти мову мистецтва, сприймати твори різних видів і жанрів мистецтва (живопису, літератури, музики, танцю), вчить їх дивитися і бачити, слухати і чути, спостерігати й відчувати світ навколо.

        “Bаby English”. Малята вчать англійську за допомогою цікавих ігор, відеороликів, пісень, віршів, загадок, діалогів. Цей курс сприяє формуванню в дітей сприйнятливості до вивчення іноземних мов у подальшому житті.

         “ Розвивальне читання” (за методикою Л. Шелестової). Перед дітьми не ставиться завдання якнайшвидше оволодіти технікою читання, головне — викликати у них позитивні емоції, бажання розуміти написане. Тож малята легко й охоче навчаються читати, виконуючи пізнавальні завдання у різних видах діяльності (малюванні, ліпленні, конструюванні, співах, танці).

         Кожен день в Академії розпочинається з ранкової гімнастики та малорухливих ігор у секції “Малючок-здоров’ячок”, у другій половині дня проводяться фізкультурні та музичні заняття. Нещодавно відкрилася вокально-хореографічна студія.

         Триває робота зі створення програм “Інформація і навколишній світ”. На заняттях з інформаційної культури діти вивчатимуть оптимальні способи здобуття, зберігання, використання, передачі, аналізу інформації. Програма дасть можливість малюкам оволодіти навичками роботи з планшетом (комп’ютером), ознайомитися з розвивальними комп’ютерними іграми, що допоможуть їм навчитися писати, лічити, малювати, працювати з іншими видами інформації.

          Ретельно обладнується “Дослідницька лабораторія”, де діти опановуватимуть наукові знання з основ природничих наук: астрономії, географії, історії, фізики, хімії тощо, зокрема й шляхом проведення дослідів, експериментів. Так вони вчитимуться встановлювати причинно-наслідкові зв’язки й залежності, глибше пізнаватимуть природу.

         Такий підхід до розвивальних занять формує у дітей критичне, продуктивне мислення, виховує культуру інженерного мислення, допомагає поєднати знання з різних напрямів (фізики, хімії, математики, художньої літератури, мистецтва, історії, біоніки, біології, техніки тощо), дає можливість використовувати набуті знання на практиці, демонструє красу інженерних рішень. Так на основі інтеграції тем і проблем з різних галузей у дітей формується цілісна картина Всесвіту

 

  1. STREAM- лабораторія як новий елемент предметно-розвивального середовища закладу дошкільної освіти

 

        Уточнимо, що термін лаборато рія походить від лат. laboratorium –

працюю. Будемо виходити з цього визначення як робочого, маючи на

увазі, що в створеній дорослими лабораторії діти будуть дійсно

«працювати» - проводити досліди.

        STREAM-лабораторія – це новий елемент предметно-розвивального середовища ЗДО. Вона створюється для розвитку в дітей пізнавального інтересу, інтересу до дослідницької діяльності і сприяє формуванню наукового світогляду. У той же час лабораторія – це база для специфічної діяльності дитини (робота в лабораторії припускає перетворення дітей у “науковців”, які проводять досліди, експерименти, спостереження).

        Під лабораторію можна використовувати звичайні підсобні приміщення. Бажано, щоб там були крани з водою і раковини, на дверях лабораторії вивішується табличка з назвою та емблемою, які діти придумують разом з дорослим.

      Залежно від розміру приміщення в цій кімнаті можуть бути або тільки невеличкі столики, або столики зі стільчиками, розміщуються стелажі (полиці) для устаткування і матеріалів.

       На окремих поличках можна розставити скляні колби, пробірки, книги, енциклопедії, різні макети; на підвіконнях  і поблизу них – ящики з рослинами для спостережень, декілька

кімнатних рослин, влаштувати міні-город або міні-теплицю. Прикрасять стіни годинник, барометр, картини (пейзажі), панно з природних матеріалів.

       Штучних рослин в оформленні лабораторії слід уникати.

       Для проведення дослідів використовуються негодящі, зокрема пакувальні, матеріали різних розміру і форми: стаканчики різного ступеня прозорості і кольору з-під морозива, йогуртів, сметани та інших молочних продуктів, коробки з-під тортів, пластмасові ложки для сипких матеріалів, палички, трубочки для коктейлів (нові), папір для фільтрування (типу промокальної або серветки), використовується також наявний спеціальний матеріал (глеки, стаканчики для переливання води, циліндри тощо).

       З метою досліджень у лабораторії і на прогулянках знадобляться лупи, бажано мати мікроскопи (п’ять приладів на підгрупу), термометри (для вимірювання температури повітря і води), пісочний годинник, будильник, великі і маленькі магніти, магнітну дошку, мініпланетарій, миски та інші місткості різних розмірів, терези, лінійки, мотузки і шнури різної довжини для вимірювань, комплекти для ігор з водою, папір, фломастери тощо.

       У лабораторії також можна розмістити “Шафу знахідок”. Видатний польський лікар і педагог Януш Корчак пропонував організувати  “Шафу знахідок”.

       До цієї шафи діти (а краще, якщо це робитимуть і батьки групи) приносять і складають усе те незвичайне, що вони знаходять у довкіллі та що може бути цікавим для опису, порівняння, виховання спостережливості. Наприклад: красивий листочок, фантик, камінчик. Надалі відбувається обговорення знайдених предметів.

Завданнями STREAM-лабораторії є:

  • розширення уявлень дітей про фізичні властивості довкілля: знайомство з різними властивостями речовин (твердість, боричність, м’якість, сипкість, в’язкість, плавучість, розчинність); знайомство з основними видами і характеристиками руху (швидкість, напрямок);
  • розвиток уявлень про основні фізичні явища (віддзеркалення, заломлення світла, магнітне тяжіння тощо);
  • розвиток уявлень дітей про деякі чинники середовища (світло, температура повітря та його мінливість; вода-перехід в різні стани: рідкий, твердий, газоподібний, їх відмінність один від одного; повітря-його тиск і сила; ґрунт - склад, вологість, сухість тощо);
  • розширення уявлень про використання людиною довкілля: сонце, земля, повітря, вода, рослини і тварини - для задоволення своїх потреб;
  • розширення знань дітей про значущість води і повітря в житті людини;
  • знайомство дітей з властивостями ґрунту, (входять до його складу  пісок і глина;
  • формування досвіду виконання правил техніки безпеки при проведенні фізичних і хімічних експериментів;
  • розвиток емоційно-ціннісного ставлення до довкілля.

Види лабораторій, які доречні в дитячому садку

      Доречно створювати такі лабораторії: лабораторія в окремому приміщенні, тематичні міні - лабораторії, лабораторія на веранді, лабораторія на ділянці дитячого садка . Для сюрпризних моментів можна використовувати незнайомих дітям персонажів, або в лабораторії поселити постійних жителів.

Лабораторія в окремому приміщенні

       Ідеальним варіантом для створення лабораторії є окреме приміщення. Для такої лабораторії може бути виділена невеличка кімната, але можна використовувати й підсобні приміщення.

       Логічно, коли лабораторія є частиною екологічно комплексу, що охоплює куточок природи, екологічну кімнату, музей природи тощо.

       Можна використовувати під лабораторію як частину приміщення, так і коридор, або частину групового приміщення або роздягальні, якщо розміри приміщення дозволяють.

       Наявність в дитячому саду лабораторії в окремому приміщенні не означає, що в групах не потрібно мати міні-лабораторій.

                                                                                                                                                         

       У групових кімнатах дошкільнята проводять досліди, спостереження, які розпочато у великій лабораторії. Такі міні - лабораторії можуть бути й тематичними.

Лабораторія на веранді

Крім шафок з обладнанням і матеріалами, столиками для проведення дослідів, лабораторію можна доповнити календарем природи.

Лабораторія на ділянці дитячого садка

           Така лабораторія може функціонувати весь рік, хоча її використання особливо ефективно в теплу пору. Можна розбити поруч з лабораторіє клумбу з рослинами - годинами або рослинами барометрами, зробити сонячний годинник. Різноманітні флюгера, вертушки й інші прилади допоможуть стежити за вітром. Зробити дощомір - прилад, за допомогою якого вимірюється кількість опадів. Скільки води натекло в дощомір, можуть визначати самі діти.

Специфіка організації досліджень в лабораторії

         Спільна діяльність вихователя в лабораторії організовується щотижня з дітьми молодшого дошкільного віку 1-2 досліди до 15 – 20 хв., з дітьми старшого дошкільного віку – 2-3 досліди до 25 - 30 хв. Робота проводиться невеличкими підгрупами (6 - 8 дітей), з урахуванням рівня розвитку пізнавальних інтересів та активності дітей.

Висновки:

         Експериментування, дослідження, милування природою тощо сприяє формуванню в дітей уявлень про об’єкти, предмети та явища природи, активізує пізнавальний розвиток і закладає основи для усвідомлено правильного ставлення до об’єктів природи, формує культуру інженерного мислення.

         Це дає поштовх для розвитку пізнавальних інтересів дітей, розширення досвіду орієнтування в довкіллі, впливає на сенсорний розвиток, розвиток допитливості та пізнавальної мотивації, на формування пізнавальних дій, становлення свідомості; розвиток уяви і творчої активності; формування первинних уявлень про об’єкти, властивості й відносини об’єктів довкілля (форму, колір, розмір, матеріал, звучання, ритм, темп, причини і наслідки тощо); сприяє розвитку сприйняття, уваги, пам’яті, спостережливості, здатності аналізувати, порівнювати, визначати характерні, суттєві ознаки предметів і явищ навколишнього світу; сприяє формуванню вміння встановлювати найпростіші зв’язки між предметами і явищами, робити найпростіші узагальнення, що в подальшому буде сприяти різнобічному розвитку кожної дитини.

 

                         7.Ігровий стретчинг – корисна забава для малюків

 

        Стретчинг – це система вправ на статичне розтягнення хребта та м’язів тіла. Ці вправи дають змогу запобігати порушенню постави, мають оздоровчий вплив на весь організм, допомагають активізувати його захисні сили. Крім того, стретчинг використовується для профілактики плоскостопості. Фактично, стретчинг передбачає вправи на зміцнення й поліпшення еластичності та гнучкості м’язів й однаково корисний як для дітей, так і для дорослих.

      На думку провідних фахівців з фізичного виховання, заняття на розтягнення є одним із найефективніших методів попередження травм, підтримання рухливості, зняття перевантаження, а також підвищення працездатності. Саме тому комплекс вправ зі стретчингу було внесено до державних методичних рекомендацій щодо фізичного розвитку дітей в умовах дошкільного освітнього закладу.

      Найбільша привабливість ігрового стретчингу для дітей полягає у виконанні легких фізичних вправ під час слухання казки або музики. В такому разі малюк з цікавістю виконує рухи, а також розвиває увагу та уяву.

       Ігровий стретчинг не має вікових обмежень, але для дітей 3–4 років достатньо 4–5 повторень кожної вправи; для дітей 5 років – 5–7; старші дошкільнята впораються з повторенням вправ 8–10 разів. Загалом, стретчинг має займати 20–30 хвилин. Оскільки заняття на розтягування в основному передбачають виконання більшості вправ лежачи на спині, необхідно мати гімнастичний килимок або ковдру. Для ефективного тренування  м’язів слід повторювати вправи не менше ніж двічі на тиждень.

        Казку для ігрового стретчингу легко придумати самому, застосовуючи основні вправи на розтягнення. Казки для заняття можуть бути різноманітними. Вони можуть включати в себе елементи виховання або ж присвячуватися окремим розвивальним темам, бути повчального або розважального характеру.

        Беручи до уваги основні вправи зі стретчингу, які наведені вище у казці, важливо притримуватися правил: динамічні рухи (вправи «Жабеня», «Біг», стрибки) потрібно чергувати зі статичними завданнями (сидіння на п’ятах, по-турецьки тощо). Стретчинг має виконуватися у повільному темпі та не викликати у дітей втоми.

       Таким чином, ігровий стретчинг може урізноманітнити заняття з фізичного виховання і стати цікавою забавою для малюків.

 

 

 

 

  1. Сторітеллінг як ефективний варіант неформального навчання

 

         Сторітеллінг (англ. Storytelling), або розповідання історій, був винайдений і успішно випробуваний на особистому досвіді Девідом Армстронгом, головою міжнародної компанії Armb International. Розробляючи свій метод, Девід Армстронг врахував відомий психологічний фактор: історії більш виразні, захоплюючі, цікаві і легше асоціюються з особистим досвідом, ніж правила або директиви. Вони краще запам’ятовуються, їм надають більше значення та їх вплив на поведінку людей сильніше.

Види сторітеллінгу:

  1. Соціальний (некомерційний)

– культурний

культурний сторітеллінг оповідає про цінності, моральність і віруваннях.

Члени товариства хочуть передати майбутньому поколінню за допомогою історій перипетії їхніх релігійних вірувань, щоб вони зрозуміли через які труднощі, боротьбу або чудеса пройшла віра. Ми можемо читати історії про християнство, іудаїзм, індуїзмі, буддизмі.

Також за допомогою історій можна розповідати дітям про правила поведінки у суспільстві, чому так важливо дотримуватися правил техніки безпеки та інше.

– соціальний

Плітки відносяться до соціального сторітеллінгу. Люди діляться новинами про все і про всіх, починаючи з колег по роботі і закінчуючи знаменитостями. Ця форма сторітеллінга подобається людям, зрозуміла і зручна та об’єднує людей в групи за інтересами. Це заспокоює. Розпускаючи плітки про інших, ми забуваємо на час про свої проблеми. Іноді це може наштовхнути нас на думку про те, як поліпшити своє власне життя.

У школі сторітеллінг про відомих людей може надихнути учнів та стати прикладом для побудови свого життя.

– міфи, легенди

Міфи – особливий вид історій, які розповідають про можливе у правдивих подіях, але це важко підтвердити, оскільки ніхто не знає точно, звідки міф пішов спочатку. Міфи, казки відображають культуру і нагадують нам, чого слід уникати в житті, щоб бути щасливим. Два найпоширеніші міфи у студентів: наприклад, якщо викладач задає додаткові питання, він неодмінно завалює, Також всім відомі магічні дії ледарів, щоб отримати залік, треба покласти п’ятака під п’ятою і так далі.

– незрозумілий

Всі обожнюють слухати історії про містичні істот, привидів, НЛО, жахливих людей. Деякі з таких історій жартівливо називають «пригсторіями» (калька з англійського “jump story”), коли несподіваний кінець змушує вас підскочити від страху на стільці. Ці історії допомагають вам подолати власні страхи перед невідомим. А також, ви легко починаєте вірити в те, чого не існує в природі, в речі, які ми не розуміємо.

– сімейний

Сімейні легенди зберігають історію ваших родичів. Ці історії передаються з покоління до покоління і допомагають родині пам’ятати про своїх предків і знати причину, наприклад, чому ваша родина переїхала, або чому деякі члени сім’ї живуть окремо. Такі легенди можуть бути як хорошими, так і похмурими, але, тим не менш, завжди цікаво знати про те, ким були ваші далекі предки.

– дружній

Такі історії об’єднують друзів, оскільки вони згадують про якийсь досвіді, пережитий разом. Вони допомагають людям зберегти дружбу і не загубитися в своїх особистих проблемах. Дружні історії є центром тяжіння загальних симпатій і, зрештою, можуть подарувати вам сміх і радість.

– особистий

Особисті історії говорять про ваш досвід і переживання. Це важливий вид сторітеллінга, тому що подібні історії допомагають вам зрозуміти себе, визначити, ким ви є насправді, і почати розвиватися. Особисті історії можуть підказати вам, в якому напрямку рухатися, зрозуміти, як треба діяти через призму минулих помилок або відкриттів.

  1. Комерційний сторітеллінг, тобто історії, які використовуються для створення свого бренду, для просування марки, товару, ідеї, для залучення людей.

Основні функції сторітеллінга у навчально-виховному процесі:

Пропагандистська.

Це інструмент переконання учнів та батьків, що дозволяє надихнути їх, надихнути на новий складний проект, ініціативу і т. п.

Об’єднуюча.

Історії служать інструментом розвитку колективної культури, спільної ідентичності спільноти.

Комунікативна.

Історії здатні підвищити ефективність спілкування на різних рівнях.

Інструмент впливу.

Сторітеллінг розширює арсенал засобів мотивації учнів, учителів, батьків, зміцнює репутацію лідерів.

Утилітарна.

У ряді випадків це найпростіший спосіб донести до інших зміст завдання або проекту.

Отже, сторітеллінг – це спосіб передачі інформації через розповідання історій. Людство займалося цим весь час: казки, міфи, легенди. 

                                                           

                                                Робота з педагогами

 

       Важливою умовою оптимізації педагогічної діяльності колективу дошкільного закладу є розвиток креативності вихователів, їх готовність й

здатність до інноваційної діяльності. Робота з педагогами з впровадження

SТRЕАМ-освіти в нашому дошкільному закладі має набути нового імпульсу у зв’язку з оновленням змісту, форм і методів освіти дітей. Це спонукає вихователів не лише освоювати нову інформацію, а й досягати нових результатів у навчально-виховній роботі, оволодівати новою системою оцінювання елементарних форм життєвої компетентності малюків, зокрема випускників дошкільного закладу. Говорячи про педагогічний колектив, ми виходимо з розуміння його як об’єднання особистостей з власним поглядом на життя, неоднаковою системою цінностей, різним за широтою та змістом кругозором, особливостями типу нервової системи, уподобаннями та здібностями. Перед адміністрацією закладу постало питання як створити колектив однодумців, щодо використання нового інтеграційного підходу у навчанні та вихованні дошкільників - SТRЕАМ- освіти. Серед розмаїття методів та прийомів ми для себе обрали свій шлях методичного супроводу педагогів. Однією із цікавих та ефективних на нашу думку є пазл- технологія. Вона орієнтує учасників процесу на прояв активності, відкрите спілкування, колективне напрацювання стратегії та координації спільних дій.

         Процес інтерактивного  навчання має декілька етапів:

 

Вступна частина

- ведення в тему «STREAM-освіта в дошкільному закладі», викладення

певної інформації про неї, яку необхідно скласти в пазл.

- сприйняття та усвідомлення головної мети через комбінацію зашифрованих літер S Т R Е А М.

Дитина “мислить образами, барвами, звуками”, тому варто стимулювати розвиток її наочно-образного мислення, здатності використовувати його для гармонійного пізнання навколишнього світу, активізації творчих можливостей. Не менш важливо активізувати й емоційну сферу маляти,

дивувати його, налаштовувати на милування довкіллям. Адже здивування часто є першою сходинкою до активного зацікавленого пізнання світу, дослідження явища, експериментування.

      Роль компонентів STREAM-освіти у пізнанні світу

♦ Science, Technology, Engineering, Mathematics забезпечують формування

цілісної наукової картини світу.

♦ Reading + Writing — розвиток мислення, зокрема критичного; формування вміння опрацьовувати інформацію: аналізувати, систематизувати, класифікувати, робити висновки; розвиток комунікативних навичок і мовлення; підготовка руки до письма.

♦ Arts дає змогу перейти від милування об’єктом до його пізнання, допомагає вразити, здивувати, тобто мотивувати дитину до пізнання світу; задіяти її емоції, створити зрозумілі дітям образи, активізувати їхнє наочно-образне мислення і творчі здібності.

Технологічна частина

- розподіл учасників процесу на групи, команди, сектори, тощо;

- отримання учасниками необхідних ресурсів; (матеріально-технічне

забезпечення, методична література)

- сприйняття членами мікрогруп встановленої для них мети (складові

елементи пазла: розроблення алгоритму роботи) .

     Основна частина – робота в мікрогрупах, спрямована на досягнення мети:

  • -«моноліт» - робота без перерв, без підбиття підсумків проміжних етапів роботи мікрогруп, без обговорень певних позицій з іншими мікрогрупами тощо;
  • поповнити в групових кімнатах SТRЕАМ-осередки, поновити картотеки ігор, розробити конспекти занять, пам’ятки, методичні рекомендації.
  • «блоки» - роботу розділено на більш-менш логічні частини, фрагменти з обміном інформації, її обговоренням, підбиттям попередніх підсумків тощо;
  • проведення методичного тижня:

             Понеділок - брифінг «Проблеми. Знахідки»

             Вівторок – творча лабораторія «День відкритих дверей»

             Середа - дискусійна середа «Я роблю це так…»

             Четвер – вечір відпочинку «Музика. Поезія. Живопис

              П’ятниця – гарячий телефон (день консультацій наставників, педагогів, керівників).

  • «карусель» - робота зі змінними матеріалами або змінною мікрогрупою.
  • обмін напрацюваннями: конспекти занять, проведення спостережень, екскурсій, сюжетно-рольових ігор, будівельно-конструкторських ігор, пошуково-дослідницької діяльності роботи з батьками.

Інтерактивна частина

- підведення підсумків роботи в командах, мікрогрупах виконаних завдань у вигляді презентацій, творчого виступу, дискусії тощо. Організація пазлвікторини.

Рефлексія

- узагальнення учасниками процесу інтерактивного навчання здобутих усіма результатів;

- індивідуальне кодування досвіду за допомогою символічних схем,

рисунків, образів, фрагментів занять з метою перенесення його у власну

професійну діяльність.

         На часі наш педагогічний колектив розпочав роботу в основній частині спроектованої схеми. Вихователі закладу, ознайомившись з теоретичними засадами STREAM-освіти, основними положеннями програми «STREAM – освіта, або Стежинки у Всесвіт», планують навчально-виховну роботу з дітьми відповідно розробленого алгоритму. Ми оновлюємо картотеки сюжетно-рольових ігор, будівельно-конструктивних, рухливих, картотеки дослідів напрацьовуємо конспекти інтегрованих занять. Попереду звичайно ще багато роботи, щодо методичної роботи , але ми впевнені що реалізація інтерактивної моделі навчання педагогів дасть змогу впровадити новий інтеграційний підхід до розвитку, виховання й навчання дітей - STREAMосвіта, за якою майбутнє нашої країни.

 

Список використаної літератури:

 

1. «Базовий компонет дошкільної освіти»

2. Програма навчання та виховання дітей від двох до семи років «Дитина в дошкільні роки»

3. Крутій К., Грицишина Т. журнал «Дошкільне виховання» «STRЕАМ-освіта

дошкільнят: виховуємо культуру інженерно мислення» 2016.

4. Крутій К.Л. Освітній простір дошкільного навчального закладу :

Монографія: У 2-х ч. – Частина перша. Концепції, проектування,

технології створення. – Запоріжжя : ТОВ “ЛІПС” ЛТД, 2009. –320 с.

5. Рыжова Н. Как воспитать Эйнштейна // Обруч. – 2004. - №5. –

С.25-28.

6. STREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт : альтернативна

програма формування культури інженерного мислення

в дошкільників / автор. колектив ; наук. керівник К. Л. Крутій. —

Запоріжжя : ЛІПС, 2018. — 166 с.

7. Назарова , А. Р. Ігровий стретчинг/А. Р. Назарова.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

Погода

Логін: *

Пароль: *